Книга «Переклад показань» (оріг. Translated Accounts) — це експериментальний, політичний роман-притча шотландського письменника Джеймса Келмана, лауреата Букерівської премії 1994 року. Роман був опублікований у 2001 році та номінувався на ту ж премію.

Келман працював над цим твором близько семи років, і він вважається однією з його найбільш загадкових і складних робіт. Роман стилізований під документальні записи та протоколи допитів, які є «перекладом показань, наданих трьома, чотирма або більше людьми, які проживають на окупованій території або в країні, де задіяна та чи інша форма військового правління». Дія не прив'язана до конкретної країни — «територія» може бути будь-якою: від Боснії чи Заїру до Шотландії або США.

У центрі уваги Келмана — тема влади, терору, бюрократії та втрати людської ідентичності в умовах тотального контролю. Автор використовує складну, деконструйовану мову, яку часто порівнюють із манерою письма Андрія Платонова, доведеною до крайніх меж розпаду. Келман не дає готових відповідей і відмовляється від лінійного оповідання, змушуючи читача самостійно збирати фрагменти спотворених голосів та свідчень, щоб зрозуміти загальну картину загального насильства та відчуження. Роман є гострою метафорою XX століття, що підбиває підсумок епохи, в якій мова використовувалася як інструмент придушення та пропаганди.