Основна теза книги «Мистецтво любити» полягає у твердженні, що кохання — це не просто приємне пасивне почуття чи щасливий випадок, а активне мистецтво, що вимагає таких же знань, зусиль, дисципліни та концентрації, як і будь-яка інша майстерність. Еріх Фромм аналізує причини, через які сучасна людина має труднощі у коханні, вбачаючи корінь проблеми у споживацькому ставленні до життя та очікуванні, що «кохання просто трапиться».

Фромм протиставляє незріле кохання (коли одна людина використовує іншу для задоволення своїх потреб) зрілому коханню, яке ґрунтується на чотирьох ключових елементах: турботі, відповідальності, повазі та знанні. Він докладно досліджує різні форми кохання: братнє, материнське, еротичне, любов до себе та любов до Бога, показуючи, що здатність любити іншу людину неможлива без любові до самого себе. Книга є глибоким філософським маніфестом, який закликає читача до активного саморозвитку як єдиного шляху до справжнього та щасливого союзу.