У своєму творі «Повість часів Христа» англійська письменниця Марія Кореллі (1855-1924) відтворює трагічні події двохтисячолітньої давнини, що визначили долю всього людства. Захоплююча розповідь занурює читача в далеке минуле, роблячи його не просто свідком, а й безпосереднім учасником тих днів. В основу художнього викладу покладено євангельський сюжет про долю заколотника Варавви, помилуваного на суді Понтія Пілата замість життя Ісуса Христа.

За іудейською традицією перед Великоднем правитель відпускав на волю одного в'язня, засудженого на смерть. Понтій Пілат, бажаючи відпустити Ісуса, сказав народу: «Кого хочете, щоб я відпустив вам: Варавву чи Ісуса, званого Христом?» Але народ, підучений фарисеями і старійшинами іудейськими, зажадав відпустити замість Христа розбійника Варавву.

Книгу переклала російською мовою княгиня Єлизавета Кропоткіна 1900 року на особисте прохання Миколи II, її неодноразово перевидавали за його указом: з 1900 до 1916 року вийшло чотири наклади. Після 1917 року «Повість» була забута, її вилучали з бібліотек і знищували.