П’єса «Сірано де Бержерак» (Cyrano de Bergerac) Едмона Ростана — це шедевр французької драматургії, одна з найбільш зворушливих та популярних історій про кохання, честь і самопожертву. Написана у віршах, вона повернула на театральну сцену романтику та героїку, ставши справжнім тріумфом неоромантизму.

Головний герой — реальна історична постать, поет, філософ і неперевершений дуелянт Сірано де Бержерак. Він володіє гострим розумом і ще гострішою шпагою, але вважає себе потворним через свій надзвичайно великий ніс. Сірано палко кохає свою кузину Роксану, проте не наважується зізнатися їй у почуттях. Коли Роксана захоплюється вродливим, але недорікуватим Крістіаном, Сірано укладає з ним пакт: він писатиме від імені юнака листи, вкладаючи в них усю свою душу, поетичний геній та пристрасть. Так виникає ідеальний герой — з обличчям Крістіана та серцем Сірано. Це історія про справжню красу, яка прихована всередині, про відданість ідеалам і про те, що навіть у найскладніші часи можна зберегти свій «білий плюмаж» — символ честі та гідності.