Це психологічна драма в жанрі модернізму. У центрі сюжету — американський оповідач Джон Дауелл і його дружина, які багато років дружать з британською подружньою парою — капітаном Едвардом Ешбернхемом та його дружиною Леонорою.

Весь цей час Дауелл вважає їхню дружбу ідеальною, а життя їхніх сімей — бездоганними. Однак поступово він починає розповідати про події минулого, і з його плутаних спогадів з'ясовується шокуюча правда: їхній світ був побудований на брехні, зрадах і лицемірстві.

Події книги розгортаються безпосередньо перед Першою світовою війною та на її початку. Зовнішній хаос і руйнування, які війна принесла в Європу, слугують похмурим тлом для особистої катастрофи героїв. Крах їхніх ідеальних життів і зрада у стосунках стають відображенням розпаду всього старого світу.

Особливість книги в тому, що оповідання ведеться ненадійним оповідачем. Дауелл перестрибує з однієї події на іншу і сам не до кінця розуміє всю глибину трагедії, що змушує читача самостійно збирати картину того, що сталося.

Книга показує, як за фасадом благополучного життя можуть ховатися глибокі та руйнівні таємниці, і що особисті трагедії можуть бути дзеркальним відображенням глобальних потрясінь.