«Слухай пісню вітру. Пінбол 1973» — це сумна казка для старшого шкільного віку, яка відкриває двері у дивовижний світ Харукі Муракамі. Історія першого роману розпочалася 8 серпня 1970 року і завершилася через 18 днів — 26 серпня того ж року. Герой-оповідач запевняє нас, що все тривало дев'ятнадцять повних днів, проте уважний читач помітить, що в цей термін події ніяк не вкладаються. «За літо ми з Крисою випили 25-метровий басейн пива і вкрили підлогу "Джейз-бару" п'ятисантиметровим шаром арахісового лушпиння. Якби ми цього не робили, то просто б не вижили, таке нудне було літо». Усе, що головному герою близьке і дороге, поступово зникає, помирає або переходить в інший світ, залишаючи відкритим головне питання: як до всього цього ставитися?

«Пінбол» підхоплює естафету у вересні 1973 року, стаючи своєрідним входом у нову фазу життя героїв, де найважливішим завданням є пошук виходу. Він обов'язково має бути. «Слухай пісню вітру» (1979) та «Пінбол 1973» (1983) — це перші два романи знаменитої «Трилогії Криси», циклу, що завершується «Полюванням на овець» (1988) і отримує продовження в романі «Денс, Денс, Денс» (1991). Твори занурюють у фірмову атмосферу Муракамі: поєднання повсякденності, меланхолії та ледь помітної магії. Твір належить до жанрів сучасної японської літератури, магічного реалізму та постмодерністської прози.

Переклад з японської Вадима Смоленського.