Книга «На Західному фронті без змін» — це не звинувачення і не сповідь, а спроба розповісти про покоління, яке було знищене війною, про тих, хто став її жертвою, навіть якщо зумів урятуватися від снарядів і куль. Роман розповідає історію німецьких хлопчаків, які під впливом патріотичної пропаганди класного керівника добровільно йдуть на фронт, не підозрюючи, що на них чекає не слава героїв, а лише каліцтво та смерть. Оповідання ведеться від імені молодого солдата Пауля Боймера, який на власному досвіді переживає весь жах окопної війни: від жорстокості фізичних страждань до глибокого психологічного розриву зі світом. Кожен день війни забирає життя його товаришів, а газети тим часом байдуже повідомляють: «На Західному фронті без змін». Твір показує, як ідеали, що їх прищеплювали юнакам, були безповоротно розбиті реальністю, і як ті, хто вижив фізично, виявляються «втраченим поколінням», непристосованим до мирного життя.