«Французький роман» — це автобіографічна та глибоко іронічна проза, що починається з арешту головного героя за вживання кокаїну на капоті автомобіля. Опинившись у тісній камері попереднього ув’язнення, персонаж, у якому легко впізнати самого Беґбеде, стикається з раптовою амнезією щодо свого дитинства. Щоб витримати тиск стін і самотність, він починає по крихтах відновлювати власну історію, яка перетворюється на масштабне полотно життя французької буржуазії. Це розповідь про чоловіка, який перетворив пошук насолод на своєрідну помсту за покинутість і брак любові, намагаючись заповнити внутрішню порожнечу блиском нічного Парижа.

Сюжет розгортається навколо складних взаємин усередині родини: це літопис старшого брата, який відчайдушно намагався не повторити помилок батьків, і молодшого, чиїм головним життєвим орієнтиром стало прагнення бути несхожим на старшого. Через призму цієї сімейної саги Беґбеде безжально аналізує саму Францію — країну, яка майстерно робить вигляд, що виграла програні війни, і вперто тримається за ілюзію своєї величі після втрати колоніального статусу. Автор майстерно переплітає приватну хроніку розлучень та дитячих образ із занепадом цілої епохи, створюючи текст, що балансує на межі між самоїдством та елегією про втрачений час.