Дія роману «Ешелон на Самарканд» відбувається у 1923 році, коли Поволжя охоплене страшним голодом, здатним забрати більше життів, ніж війна. Єдиним шансом для п'яти сотень дітей - сиріт з Казані стає великий санітарний ешелон, який має доставити їх на «хлібні» землі Середньої Азії, до Самарканда. Очолює ешелон молодий, але зламаний війною начальник Дєєв, який страждає від ПТСР, та комісар Бєлая, колишня черниця, що стала феміністкою. Їхнє завдання — не просто подолати відстань у чотири тисячі верст за шість тижнів, а й врятувати дітей від смерті, яка чатує на них не лише у вигляді голоду, але й в особі бандитів, хвороб та хаосу зруйнованої країни. Шлях ешелону пролягає через ліси Поволжя, казахські степи та піски Приаралля, аж до пустель Кизил - Кума. Роман являє собою справжню одіссею, що будується на подоланні, вірі в людину та сплетінні доль — селян - біженців, чекістів, козаків і, звичайно, ексцентричного світу маленьких безпритульних з їхньою особливою мовою та забобонами.