Життя видатного письменника ХХ століття Михайла Булгакова (1891 - 1940) саме по собі гідне стати сюжетом літературного твору. Служба в Білій гвардії, ненависна практика земського лікаря і наркотична залежність, цензурні заборони на твори і любовні безумства, фатальний діагноз і робота над «Майстром і Маргаритою» наввипередки зі смертю. . . Його двобій із долею був приречений на поразку в житті та посмертну славу, а книжки й досі викликають захоплення, кохання, запеклі суперечки та мають безсумнівний успіх у всьому світі.

Головні п'єси Михайла Булгакова «Дні Турбіних» і «Втеча» - це своєрідна хроніка подій, побачена крізь призму сприйняття «дітей страшних років Росії»: дворянської сім'ї, що опинилася у вирі громадянської війни, та емігрантів, викинутих революцією за межі рідної країни.

До книжки включено також уїдливу трагікомедію «Зойкина квартира», що оповідає про елітний бордель, прихований під виглядом швейної майстерні. У п'єсі «Багряний острів», алегоричному зображенні подій революції 1917 року і громадянської війни, Булгаков уперше звертається до проблеми «художник - влада».