«Цукровий Кремль» є продовженням всесвіту, створеного в романі «День опричника», і переносить читача у Росію близького майбутнього (приблизно 2028 рік) — закриту від зовнішнього світу імперію, що повернулася до архаїчних звичаїв, опричнини та кріпосного права.

Книга складається з п'ятнадцяти сардонічних новел, кожна з яких є зрізом життя в цьому «Новому Середньовіччі». Розповіді представляють найрізноманітніші соціальні верстви: від опричників і чиновників, одержимих тортурами, до селянок, каліків, ліліпутів при дворі та таємних дисидентів.

Єдиним наскрізним символом, що об'єднує всі ці історії, є Цукровий Кремль — мініатюрна копія московського Кремля, зроблена з цукру - рафінаду. Ці солодкі фігурки, які роздають громадянам на свята як символічний подарунок від Государя, стають метафорою хисткої та оманливої солодкості життя в тоталітарній державі. Кожен герой отримує або бажає отримати свій шматочок Цукрового Кремля.

Крізь призму цього оманливо солодкого символу Сорокін створює гротескну енциклопедію «нової російської душі», де технологічний прогрес співіснує з архаїчним насильством, а зовнішня набожність приховує жорстокість і духовну порожнечу.