Книга «Божественна комедія» (оріг. La Divina Commedia) — це найвеличніший твір італійського поета Данте Аліг’єрі (Dante Alighieri), створений на початку XIV століття, який вважається однією з вершин світового літературного мистецтва та синтезом середньовічної культури. Жанрово це епічна поема та алегоричне видіння, присвячене посмертному шляху душі.

«Божественна комедія» являє собою величний опис подорожі ліричного героя Данте через потойбічний світ. Поема ділиться на три частини: «Пекло» (Inferno), де герою допомагає поет Вергілій; «Чистилище» (Purgatorio); та «Рай» (Paradiso), де його провідником стає кохана Беатріче. Це не лише релігійний і містичний твір, а й глибока філософська, богословська та моральна алегорія, що досліджує теми справедливості, гріха та спокути. У російському перекладі видання особливо цінне, оскільки представлене в класичному, визнаному еталонним, перекладі М. Лозинського (Михайла Лозинського), який зумів зберегти ритм, риму і велич Данте Аліг’єрі.