Роман розповідає історію тридцятишестирічного японського інженера Цкуру Тадзакі, який проектує залізничні станції в Токіо. Його тихе, впорядковане, але емоційно спустошене життя є прямим наслідком травми, пережитої шістнадцять років тому. У старшій школі Цкуру був нерозривно пов'язаний із чотирма друзями, чиї імена містили кольорові ієрогліфи: Розумник Червоний (Ака), капітан команди Синій (Ао), сором'язлива піаністка Біла (Сіро) та інтелектуалка Чорна (Куро). Лише Цкуру, чиє ім'я означає «будувати» або «робити», був «безбарвним». Одного дня, без жодних пояснень, друзі раптово й повністю викреслили його зі свого життя. Ця відмова стала для молодого Цкуру катастрофою, яка на пів року занурила його в глибоку депресію та думки про смерть, і залишила глибокий шрам на його психіці. Через шістнадцять років його нова подруга, Сара Кімото, яка відчуває його внутрішню відірваність від світу, наполягає на тому, щоб Цкуру нарешті зіткнувся зі своїм минулим і дізнався справжню причину розриву. Це стає його прощею — подорожжю, спочатку до рідного міста Нагоя, де він зустрічається з Червоним та Чорною, а потім аж до Фінляндії, де живе Біла. У ході цих зустрічей Цкуру розкриває темну таємницю, пов'язану з Білою, що стояла за його вигнанням, і розуміє, що його уявлення про ті події та власну «безбарвність» не завжди були правильними. Роман, просочений темою відчуження, самотності та пошуку істини у власній пам'яті, став світовим бестселером і вважається критиками одним із найкращих творів Муракамі у дусі його ранніх романів, як-от «Норвезький ліс».