Життя видатного письменника ХХ століття Михайла Булгакова (1891 - 1940) саме по собі гідне стати сюжетом літературного твору. Служба в Білій гвардії, ненависна практика земського лікаря і наркотична залежність, цензурні заборони на твори і любовні безумства, фатальний діагноз і робота над «Майстром і Маргаритою» наввипередки зі смертю. . . Його двобій із долею був приречений на поразку в житті та посмертну славу, а книжки й досі викликають захоплення, любов, запеклі суперечки та мають безсумнівний успіх у всьому світі.

«Біла гвардія» - багато в чому автобіографічна сімейна сага, прототипами героїв якої стали родичі, друзі та знайомі Булгакова. Київ (у романі - Місто) кінця 1918 - го - початку 1919 року. Колишньої батьківщини більше немає. . . Моральні орієнтири похитнулися, але встояли. І тепер, у божевіллі громадянської війни, сім'я Турбіних (до речі, Турбіна - дівоче прізвище бабусі Булгакова з боку матері) за всяку ціну намагається зберегти те, у що вірили, чим дорожили. . . До книжки внесено також оповідання М. Булгакова, у т. ч. «Записки юного лікаря», «Морфій», у яких розкривається не всім відомий бік життя автора - молодого лікаря й водночас пацієнта, який пристрастився до морфію і намагається вирватися з наркотичного полону.