Твір вирізняється глибокою автобіографічністю, оскільки Омелян Марков, перш ніж стати письменником, змінив безліч професій — працював художником, двірником, лікарем і навіть торгував пивом у підземному переході, а також спілкувався як із кримінальним, так і з богемним середовищем. Весь цей багатий життєвий досвід знайшов відображення в його прозі, що поєднує елементи кримінального детективу, психологічної драми та ліричного нарису.

Книга являє собою калейдоскоп історій про складне, часто похмуре та непривабливе життя, де головні герої керуються сильними, майже живописними інстинктами та пристрастями. Один із ключових тематичних напрямків — це «безладне кохання» і «вовча насолода підступного полювання», як сказано в анотації. Марков майстерно передає напругу і поезію людських стосунків на межі виживання, де немає місця півтонам і боязким зізнанням, а все відбувається «одразу, все разом». Проза Маркова цінується за її незвичайну, поетичну мову і безкомпромісне зображення дійсності.