«Оцет і крокодили» — це знакова антологія малої прози, яка стала результатом великого літературного полювання, проведеного Максом Фраєм (Світланою Мартинчик) у 2006 році. Книга видана в межах проєкту «ФРАМ» і являє собою зріз найкращого, що було створено в жанрі короткого оповідання на той момент. Назва збірки — іронічна метафора різноманітності людського досвіду та літературних смаків: тут є і гострота «оцту», і екзотична небезпека «крокодилів». Це маніфест живої, неформатної літератури, яка відмовляється вписуватися в жорсткі рамки комерційних жанрів.

Антологія зібрала під однією обкладинкою як визнаних майстрів, так і на той час зовсім нових авторів, багато з яких згодом стали зірками сучасної прози. До збірки увійшли твори таких авторів, як Лінор Горалік, Станіслав Львовський, Дмитро Горчев, Олександр Житінський, Оксана Панкеєва та багатьох інших. Кожне оповідання — це окремий всесвіт: від побутового реалізму та тонкої психологічної драми до відвертого сюрреалізму, абсурду та міської фентезі. Макс Фрай, як блискучий куратор, вибудував структуру книги так, щоб читач постійно перебував у стані легкого інтелектуального шоку, переходячи від сміху до роздумів про вічне.