Книга «Севастопольські оповідання» (Севастопольские рассказы) Льва Толстого — це цикл із трьох творів, який став поворотним моментом не лише в долі самого автора, а й у всій світовій воєнній літературі. Будучи безпосереднім учасником оборони Севастополя 1854–1855 років, молодий підпоручик Толстой створив перші в історії реалістичні репортажі з «гарячої точки», де війна показана без прикрас, барабанного бою та фальшивого пафосу.

Цикл складається з трьох нарисів: «Севастополь у грудні місяці», «Севастополь у травні» та «Севастополь у серпні 1855 року». Кожен із них описує різні етапи облоги міста під час Кримської війни. Толстой першим наважився показати війну як «кров, страждання і смерть», а не як красивий парад. Автор проводить читача від героїчного піднесення перших днів оборони до глибокої втоми та гіркоти відступу. Головним героєм своїх творів Толстой називає «Правду», майстерно змальовуючи психологію солдата в моменти найвищої небезпеки. Ці розповіді заклали фундамент для майбутнього епосу «Війна і мир», ставши символом мужності рядових захисників та безжальним вироком безглуздій жорстокості війни.