Книга «П’ята гора» (оріг. O Monte Cinco) — це філософсько-алегоричний роман від бразильського письменника Пауло Коельо (Paulo Coelho). Жанрово твір поєднує історичну основу та притчу, досліджуючи питання долі, віри та особистого преображення.

Роман «П’ята гора» ґрунтується на біблійній історії про пророка Іллю, який жив у IX столітті до нашої ери. Молодий пророк Ілля змушений тікати зі свого дому в Ізраїлі, рятуючись від переслідувань цариці Єзавелі. Він знаходить притулок у фінікійському місті Сарепта (Зарефат), де знайомиться з бідною, але мудрою вдовою та її сином.

У Сарепті Ілля стикається не лише з фізичними випробуваннями (посухою, голодом та загрозою вторгнення), але й з екзистенційними сумнівами щодо своєї місії. «П’ята гора» — це метафора особистого випробування та головного життєвого виклику, який кожна людина має прийняти, щоб знайти свій істинний шлях і виконати своє призначення. Роман розмірковує про те, що руйнування часто є необхідним етапом для творення та духовного зростання.