Роман присвячений життю Токуґави Йосінобу (1837–1913), п'ятнадцятого й останнього сьогуна клану Токуґава, та одному з найбільш драматичних періодів в історії Японії — переходу від епохи Едо до епохи Мейдзі.

На тлі політичної ізоляції, вірності віковим традиціям і гострої необхідності змін, які призвели країну на межу громадянської війни, в руках Йосінобу була зосереджена вся повнота влади. Він прийняв на себе тягар правління у той момент, коли інститут сьогунату вже був приречений.

Йосінобу намагався провести далекоглядні реформи, реорганізувати армію та адміністрацію, щоб створити єдину Японію. Однак, зіткнувшись із протидією прихильників імператора, останній сьогун ухвалив несподіване для багатьох рішення. У 1867 році він добровільно передав свої повноваження молодому імператору Мейдзі, фактично завершивши два з половиною століття правління клану Токуґава.

Цей політичний відступ дозволив уникнути масштабного кровопролиття і зробив передачу суверенітету відносно мирною, запустивши процес стрімкої модернізації Японії. Роман Рьотаро Сіба, написаний у жанрі художньо - історичної прози, досліджує складну та суперечливу особистість людини, яка свідомо обрала кінець епохи.