«Самотня людина» (A Single Man) Крістофера Ішервуда — це визнаний шедевр англо-американської літератури XX століття, який з неймовірною художньою точністю та інтимністю описує один день із життя людини, що переживає тяжку втрату. Роман став справжнім маніфестом внутрішньої свободи та гідності, пропонуючи читачеві глибоку медитацію на теми старіння, любові, відчуженості та пошуку сенсу в повсякденності.

Дія розгортається на початку 1960-х років у Південній Каліфорнії. Головний герой, Джордж — професор англійської літератури середнього віку, чиє життя втратило фарби після раптової загибелі його партнера Джима в автокатастрофі. Ми проживаємо з Джорджем рівно одну добу: від моменту болісного пробудження, коли він змушений буквально «збирати себе по шматочках», до вечірнього занурення в сон. Кожна дія — поїздка на роботу, лекція в університеті, розмова з подругою Шарлоттою, випадкова зустріч зі студентом — стає для нього випробуванням і водночас спробою знайти бодай якийсь зв'язок із зовнішнім світом.

Незважаючи на похмуру тему туги, книга сповнена життєствердної іронії та гострої спостережливості. Ішервуд майстерно змальовує конфлікт між внутрішнім світом інтелектуала та консервативним суспільством того часу, де Джордж змушений приховувати свою справжню сутність. Це історія про те, як людина продовжує триматися за життя, знаходячи красу в дрібницях: у променях сонця на воді, у випадковій бесіді чи в чистому інтелектуальному задоволенні від викладання. Роман вражає своєю щирістю, доводячи, що навіть у найглибшій самотності ми залишаємося частиною великого людського досвіду.