«Мій улюблений sputnik» — це один із найпронизливіших романів Харукі Муракамі, де фірмовий магічний реалізм автора переплітається з глибоким дослідженням людської самотності. Назва книги відсилає до метафори супутників, які вічно кружляють у холодному космосі на близьких орбітах, але ніколи не можуть по-справжньому зустрітися. Це історія про нерозділене кохання, пошук ідентичності та «зворотний бік» реальності, де люди можуть губити частинки своєї душі. Муракамі створює атмосферу меланхолійного сну, з якого неможливо прокинутися, не змінившись назавжди.

Сюжет будується навколо любовного трикутника, де кожен учасник приречений на самотність. Оповідач, молодий вчитель початкових класів, якого ми знаємо лише за ініціалом К., безнадійно закоханий у свою найкращу подругу — дивакувату та пристрасну майбутню письменницю Суміре. Проте Суміре не відчуває до нього нічого, окрім інтелектуальної близькості, допоки сама вперше не закохується — у Мюу, елегантну жінку, старшу за неї на 17 років. Коли Суміре вирушає з Мюу в подорож на грецькі острови, вона раптово зникає, не залишивши жодного сліду. К. вирушає на її пошуки, але замість дівчини знаходить її щоденники та моторошну історію про «двох Мюу», яка розкриває таємницю порожнечі в серцях героїв. Це подорож не лише між країнами, а й між світами — реальним та тим, де «грає музика, якої не існує».