У «Мелодії кави у тональності сподівання» Наталія Гурницька повертає нас у Львів XIX століття, де на тлі брукованих вулиць і кам’яниць розгортається нова глава історії Анни. Втративши коханого, вона проходить шлях від утриманки й коханки до дружини й вдови, але найбільшим скарбом, що залишився їй від Адама, є дитина, яку вона носить під серцем.

Життя, схоже на гойдалку, знову кидає її то вгору, то вниз: за щасливими злетами неминуче настають падіння. Та навіть у чорному вбранні скорботи Анна залишається піднесеною і шляхетною, знаходячи сили жити заради дітей. І саме там, у тиші альтанки, за книжкою й філіжанкою кави з кардамоном, народжується нова мелодія — мелодія сподівання, яка звучить у її серці і шепоче про майбутнє, сповнене світла та справжніх почуттів.

Це роман про любов, що не вмирає разом із коханим, про втрати, які дарують нові початки, і про силу жінки, здатної вистояти навіть у найсуворіших випробуваннях.