Гірка і смішна історія, яку розповідає Марина Левицька, - не просто сімейна сага українських іммігрантів в Англії. Це історія України і всієї Європи, які пережили кошмари ХХ століття, історія людини і людства. І, звичайно ж, - коротка історія тракторів. По-українськи. Книга, про яку не тільки говорять, але й сперечаються. "Через два роки після смерті моєї мами батько закохався в шикарну українську блондинку-розлучену. Йому було вісімдесят чотири, їй - тридцять шість. Вона підірвала наше життя, немов пухнаста рожева граната, збовтавши каламутну воду, виштовхнувши на поверхню спогади, що осіли на дні, і підштовхнувши наші сімейні примари. ... Мені здавалося, ця історія перетворюється на грубий фарс, але тепер я бачила, що вона переростає в дешеву трагедію".

Роман «Коротка історія тракторів по-українськи» розповідає історію двох сестер — Віри та Надії, які давно перебувають у сварці та проживають в Англії. Їхнє відчуження закінчується, коли їхній 84-річний овдовілий батько, Микола, колишній інженер родом з України, несподівано оголошує про свої заручини з молодою, вульгарною та корисливою українкою Валентиною. Сестри змушені об'єднати зусилля, щоб врятувати батька та його статки від Валентини, яку вони вважають класичною «золотошукачкою».

Паралельно цьому сімейному конфлікту, батько, Микола, пише наукову працю — «Коротку історію тракторів по-українськи». Цей ексцентричний і деталізований трактат служить метафорою його спроб осмислити своє життя, зберегти зв'язок із минулим та впоратися зі старістю. Роман блискуче досліджує теми української діаспори, конфлікту поколінь, розриву між старою європейською культурою та новими емігрантами, а також того, як особиста історія переплітається з великою історією XX століття.