1. Реальне і надреальне (384 стор. , 2016 р. )

Надреальне існує об'єктивно, але дано нам не у відчуттях, а опосередковано - через його прояви. Ми зустрічаємося з ним, вступаючи в крихкий світ снів, де з нами говорить несвідоме мовою символів і знаків. Ми торкаємося його, стикаючись з акаузальним - наприклад, коли щось підкидає нам упродовж дня повторювані символи й образи в обставинах, що не мають між собою нічого спільного. Ми бачимо його всюди. Карл Густав Юнг знайшов у собі сміливість заявити: жодні дослідження навколишнього світу неможливі, якщо ми заперечуємо існування надреального; втручаючись у царину духу і свідомості з грубим інструментарієм раціо, наука ризикує зазнати повного фіаско. Дивно, але факт: ідеї Юнга палко підтримав видатний фізик Вольфґанґ Паулі і навіть більше того - взяв діяльну участь у дослідженні феномена синхроністичності.

2. Феномен самості (224 стор. , 2016 р. )

«Дослідження феноменології самості» - одна з найнезвичніших праць у науковому доробку Юнга, що перебуває на стику філософії, психоаналізу, культурології та релігії. Великий учений звертається в ній до символічного представлення психічної цілісності, ідеальним історичним прикладом якої, згідно з його теорією, є Ісус Христос. Ця ідея дає змогу Юнґу дослідити багатогранний сенс ранньохристиянського символу Спасителя - Риби, філософію дихотомії образів Христа й Антихриста.

3. Архетипи та колективне несвідоме ( 224 стор. , 2020 р. )

Даний том включає в себе найбільш відомі роботи «Архетипи колективного несвідомого», «Концепція колективного несвідомого» і «Психологічні аспекти архетипу матері». У цих роботах автор розвиває основні положення аналітичної психології, детально розкриваючи перед читачем ключові поняття своєї теорії та свій метод загалом.

4. Про психоаналіз ( 228 стор. , 2016 р. )

Карл Густав Юнг (1875 - 1961) - швейцарський психолог, психотерапевт, філософ, соціолог і культуролог - один з найвизначніших учених ХХ століття, учень Зиґмунда Фройда, основоположник аналітичної психології та психотерапії, засновник і президент Швейцарського товариства практичної психології. До цього видання увійшли найбільш значущі роботи Юнга про психоаналіз. Віддаючи данину своєму вчителеві та першовідкривачеві психоаналітичної теорії - доктору Фройду, Юнг викладає власний оригінальний погляд на психоаналіз та його роль у дослідженні загадкової людської душі.

5. Нерозкрита самість ( 256 стор. , 2016 р. )

Стаття «Сьогодення і майбутнє», відома також під назвою «Нерозкрита самість», - одна з небагатьох робіт Юнга, адресованих широкому колу читачів. Спостерігаючи придушення індивіда масовою психологією в сьогоденні (статтю написано в 1957 р.) і передбачаючи посилення цієї тенденції в майбутньому, Юнг вважав своїм обов'язком попередити людство про загрозу, яка йому загрожує, та змалювати можливі шляхи виживання в суспільстві, що стирає будь-яку індивідуальність.

6. Відносини між его та несвідомим (240 стор. , 2021 р. )

«Відносини між его і несвідомим» - робота, вкрай важлива для розуміння теорії несвідомого, - так, як її сформулював Юнг. На простих і конкретних прикладах із власної медичної практики Юнг змальовує роль несвідомого в людській психіці, його взаємини зі свідомим і те, як воно впливає на сприйняття людиною себе й навколишнього світу, і навіть своєрідний конфлікт між несвідомо-архаїчною ідеєю Бога та її свідомою, «цивілізованою» версією.

7. Про психологію несвідомого (172 стор. , 2021 р. )

«Про психологію несвідомого» - одна з найважливіших праць, що розкриває основні положення аналітичної психології Юнга.

Автор дає короткий огляд історичного розвитку психоаналізу, розглядає два підходи до несвідомого: сексуальний (психоаналіз З. Фройда) і через волю до влади (теорія А. Адлера). Юнг стверджує, що Фрейд і Адлер загалом мають рацію, але наголошує на необхідності враховувати типи особистості й темпераментів, а також теорію архетипів.

8. Проблема душі нашого часу (352 стор., 2016 р.)

В епоху прискорення прогресу на нас обрушилася лавина нервових і особистісних розладів, невідомих нашим предкам ще кілька століть тому. Психіка сучасної людини необоротно змінилася, і з кожним роком загроз для неї стає дедалі більше. Комплекси, синдроми і нав'язливі стани множаться з лякаючою швидкістю. Але найбільше, на думку Юнга, постраждала душа людини. Стрімкі зміни, до яких швидко і багато в чому із задоволенням пристосувалися тіло та інтелект, виявилися непосильними і руйнівними для глибинної основи нашого буття - душі. Чи можливо пояснити душу? Як підступитися до цієї загадкової ефемерної субстанції і чи піддається вона вивченню та корекції? І чи є способи розв'язання конфлікту тіла і духу, що роздирає сучасну людину?