Роман-антиутопія «451° за Фаренгейтом» Рея Бредбері, вперше опублікований у 1953 році, зображує суспільство майбутнього, де книги суворо заборонені, а критичне мислення придушене. Головний герой, Гай Монтег, працює пожежником. Однак у цьому світі функція пожежників протилежна: замість гасіння пожеж вони спалюють знайдені книги, оскільки 451° за Фаренгейтом — це температура, за якої горить папір. Монтег щиро вірить у свою роботу та важливість своєї місії, що полягає у підтримці поверхневого «щастя» та спокою громадян, які проводять час, дивлячись на інтерактивні «стіни-екрани» та слухаючи постійну гучну музику через мініатюрні приймачі-«черепашки». Його життя докорінно змінюється після зустрічі з молодою сусідкою Кларіс Маклеллан, яка ставить незручні запитання про світ і справжнє щастя, а також після трагічної смерті жінки, яка вирішила згоріти разом зі своєю бібліотекою. Ці події змушують Монтега засумніватися у своїй професії та почати таємно читати книги, які він мав знищити, що ставить його перед небезпечним вибором: залишатися частиною бездумної системи чи ризикнути всім заради пошуку істини та збереження культури. Роман є гострим попередженням про небезпеку цензури, масової культури та саморуйнівного ігнорування інтелектуальної спадщини людства.