«Квіти зла» — єдина опублікована за життя Шарля Бодлера поетична збірка, що вийшла у 1857 році та стала наріжним каменем європейського символізму й декадансу. Збірка являє собою єдиний цикл, розділений на шість тематичних частин («Сплін та Ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт», «Смерть»), що відображають духовний шлях і трагічну боротьбу ліричного героя. Герой розривається між прагненням до Ідеалу (духовної чистоти, гармонії, краси) і зануренням у Сплін (всепоглинаючу тугу, огиду до життя та цивілізації). Бодлер першим ввів у високу поезію теми, які до нього вважалися низькими та забороненими: міський бруд, пороки, декаданс, потворність, сексуальні девіації та зв'язок краси зі злом. Поет прагне «витягти Прекрасне зі Зла», знаходячи поезію в найбільш відразливих образах і станах. Книга досліджує подвійність людської натури, конфлікт між тілом і душею, а також сучасний феномен самотності у натовпі великого міста. Невдовзі після виходу шість найбільш скандальних віршів були заборонені цензурою, що лише закріпило за Бодлером статус «проклятого поета», який справив колосальний вплив на всю подальшу європейську літературу.