«Мене звуть Жанн Масс» — третій роман французького письменника Тома Лелю, який швидко набув популярності завдяки своїй унікальній мові та своєрідному стилю, що образно передає ритм життя та мислення сучасної паризької молоді.

Жанн Масс — це поширений у паризькому молодіжному середовищі псевдонім, який використовується в разі небажання називати своє справжнє ім'я. Саме так представляється головний герой роману, який, працюючи вибивачем у кафе «Кокосовий горіх», з іронією і на одному диханні викладає свою стрімку і сюрреалістичну історію.

Сюжет роману починається з того, що головного героя, вибивайлу, який мріє про пригоди і шукає інтрижку, наздоганяє реальність: в його кафе вбивають його боса. Він виявляється втягнутий у стрімко розвивається, злегка абсурдний сюжет.

Своїм ритмом і елементами безглуздості роман нагадує картини Бертрана Бліє («Вальсуючі»), а великою кількістю культурних відсилань, вкинутих у текст, — прозу Харукі Муракамі. Це твір про «глюк - рок - сюр» історії, де персонажі і події виходять з ладу, роблячи безглузді, але надзвичайно захоплюючі речі. Книга пропонує читачеві динамічне занурення в атмосферу сучасного європейського мегаполісу, де навіть детективне розслідування може обернутися інтелектуальною грою з культурними кодами.