Роман «Шизгара» відкриває цикл «південносибірських» історій Сергія Солоуха і являє собою яскравий і ностальгічний груповий портрет покоління, чия юність припала на золоту середину сімдесятих років XX століття.

Це глибока, іронічна і злегка меланхолійна розповідь про прагнення до свободи і неминучу приреченість бунту проти сірої, задушливої радянської дійсності.

Головні герої — це «веселе язичницьке плем'я» підлітків із сибірської провінції. У їхньому житті немає місця комсомольським зборам; їхня душа належить рок - н - ролу, а їхній світогляд формується під звуки культової пісні «Shizgara» (кавер на «She's Got It»), що стала символом дитячої мрії про здійснення бажань і формулою буття: «Без кайфу немає лайфу».

Роман досліджує основний конфлікт між світом «обывателей» і світом «мрійників» і ставить пронизливе питання: що сталося з країною і з тією наївною, але щирою свободою, яку герої вважали непорушною даністю?

«Шизгара» — це роман про покоління, яке намагалося втекти у світ музики і мрій від реальності, що не стала ні Америкою, ні колишньою Росією.