Книга «Рахіль» (оріг. Рахиль) — це психологічний та іронічний роман. Твір є тонким дослідженням людської пам'яті, самотності та пошуку сенсу в повсякденності, написаним у найкращих традиціях інтелектуальної прози.

Головний герой — літній московський професор Святослав Кочергін, людина жовчна, але вразлива. Його життя складається зі спогадів про минуле, конфліктів із сучасністю та нескінченних роздумів про жінку на ім'я Рахіль. Оповідь вибудована як мозаїка з епізодів, де минуле переплітається з теперішнім, створюючи об'ємний портрет інтелігента, який намагається знайти своє місце у мінливому світі.

Геласімов майстерно використовує ліричну інтонацію, наповнюючи текст легким гумором і глибоким сумом. «Рахіль» — це не просто сімейна сага чи історія кохання, це роздуми про те, як час трансформує наші почуття і як важко буває примиритися з власною долею. Роман високо цінується за стилістичну витонченість та точність психологічних спостережень.