«Анна Кареніна» – найкращий роман про жінку, написаний у XIX столітті. Задум «роману з сучасного життя» виник у Л. М. Толстого ще в 1870 році. «Вчора ввечері він мені сказав, – зазначила Софія Андріївна Толста в своєму щоденнику 24 лютого 1870 року, – що йому уявився тип жінки, заміжньої, з вищого суспільства, але яка втратила себе».

Перші розділи «Анни Кареніної» побачили світ у 1875 році в журналі «Русский вестник»: Толстой зважився пред'явити їх на суд публіки ще до закінчення рукопису в цілому. Публікація роману тривала три роки. Успіх перевершив усі очікування. Як писала одна із сучасниць Толстого, «кожен розділ «Анни Кареніної» піднімав усе суспільство на диби, і не було кінця штовханині, захопленню, пересудам і суперечкам, ніби йшлося про питання, яке було близьким кожному особисто». За словами Ф. М. Достоєвського, «Анна Кареніна» вразила читачів «не тільки повсякденністю змісту, а й величезною психологічною розробкою людської душі, страшною глибиною і силою».