Цивільній кодекс України був прийнятий Верховною Радою 16 січня 2003 року. Розробка Цивільного кодексу була розпочата ще в 1992 році, саме 24 березня за розпорядженням Кабінету Міністрів була створена робоча група с розробки ЦК. Робота над цим документом тривала аж до березня 1996 року. Потім його проект був переданий на розгляд Верховній Раді та громадськості. Цивільним кодексом регулюються майнові та особисті немайнові відносини між юридичними та фізичними особами, територіальними громадами, Державою Україною, іноземними державами та іншими суб’єктами публічного права. Нормативний акт складається із 6 книг, в яких системно викладені загальні положення, норми про речові и неособисті майнові права, інтелектуальну власність, спадкове та зобов’язальне право. Цивільний кодекс – це кодекс приватного права, який регулює правовідносини у приватній сфері. Положення цього нормативно-правового акту застосовуються для врегулювання не тільки суто цивільних відносин, а і для взаємин суб’єктів схожих відносин. Норми ЦК застосовуються субсидіарно (якщо відносини не врегульовані іншими спеціальними нормами) у сфері сімейних відносин, щодо використання найманої праці, охорони довкілля та використання природних ресурсів.