Роман «Сплячі» переносить читача у тихе, ізольоване студентське містечко Санта-Лора в горах Південної Каліфорнії. Сюжет починається з того, що студентка коледжу засинає і не прокидається. Незабаром ця загадкова "сонна хвороба" починає стрімко поширюватися містом. Жертви вірусу впадають у глибокий, неприродний сон, але при цьому їхня мозкова активність зашкалює — вони бачать неймовірно яскраві та реалістичні сни. Місто оголошується зоною карантину, вулиці патрулює Національна гвардія, а мешканці, які залишаються неспавшими, охоплені панікою та ізоляцією. Уокер досліджує кризу крізь призму кількох персонажів: студентки Мей, чия сусідка по кімнаті захворює першою; професора Бена та його дружини Енні, які намагаються захистити свою новонароджену дитину; та двох сестер Сари та Ліббі, чий батько-виживальник сам стає жертвою хвороби. Роман — це глибоке розмірковування про те, як люди реагують на незрозумілу катастрофу: про колективну істерію, моральні вибори, про міцність сімейних зв'язків та про межу між реальністю та сном. Коли деякі "сплячі" починають прокидатися, вони розповідають про сни, в яких вони прожили десятиліття і побачили майбутнє, ставлячи під сумнів, що ж є справжньою реальністю.