«Норвезький ліс» — це культовий роман, який приніс Харукі Муракамі світове визнання та статус головного літературного голосу Японії. На відміну від більшості творів автора, тут немає сюрреалістичних овець чи паралельних світів. Це пронизлива, інтимна та глибоко меланхолійна історія про дорослішання, втрату та неможливість втекти від минулого. Книга, названа на честь пісні The Beatles, стала маніфестом цілого покоління, яке намагається знайти сенс життя у світі, де любов і смерть ідуть пліч-о-пліч.

Події розгортаються в Токіо наприкінці 1960-х років на тлі студентських протестів. Головний герой, Тору Ватанабе, згадує свою юність та двох жінок, які розділили його серце. Перша — Наоко, тендітна і прекрасна дівчина його найкращого друга Кізукі, який вчинив самогубство. Їхній зв’язок тримається на спільному горі та невидимій прірві, яка поступово затягує Наоко в темряву депресії. Друга — Мідорі, повна протилежність: жива, енергійна, зухвала та сучасна. Тору опиняється перед неможливим вибором: триматися за привид минулого, яке повільно вмирає, чи обрати життя, сповнене болю, але справжнє. Це подорож крізь джазові бари, засніжені гори та гуртожитки, де кожна розмова наближає героя до розуміння простої істини: «смерть — це не протилежність життю, а його невід’ємна частина».