Це надзвичайно емоційний та сильний роман у жанрі антиутопії, який часто порівнюють із «Оповіддю служниці» Маргарет Етвуд. Це гостра сатира на сучасне суспільство та завищені вимоги до материнства.

Одного невдалого дня Фріда Лю, виснажена мати-одиначка, припускається жахливої помилки: вона залишає свою дворічну доньку вдома одну на кілька годин. Через сусідський донос Фріда потрапляє в поле зору державних органів. Щоб повернути дитину, вона змушена пройти навчання у «Школі ідеальних матерів» — державному закладі з жорстоким режимом.

Там жінок змушують тренуватися на роботах-немовлятах і доводити свою безумовну любов під постійним наглядом камер. Кожна емоція, кожен жест Фріди оцінюється: чи достатньо вона терпляча? Чи достатньо жертовна? Це провокаційна історія про те, як держава намагається контролювати материнський інстинкт, та про те, на що здатна жінка, щоб повернути свою дитину.