«Вонгозеро. Епідемія» — це напрочуд реалістичний та моторошний постапокаліптичний роман Яни Вагнер, який з безжальною чесністю описує загибель звичного світу під ударами невідомого смертельного вірусу. Історія починається в Москві, де буденне життя змінюється наростаючою панікою: закривається метро, порожніють полиці магазинів, а мобільний зв'язок перетворюється на нескінченні короткі гудки. Головна героїня Анна разом із чоловіком Сергієм спостерігає, як місто стрімко перетворюється на пастку, розділену блокпостами та патрулями, де школи стають лазаретами, а надія на порятунок тане з кожною годиною. Коли стає зрозуміло, що столиця приречена, герої приймають відчайдушне рішення — тікати на північ, до далекого озера в Карелії, сподіваючись знайти там притулок від хаосу, що насувається.

Подорож перетворюється на виснажливу гонку зі смертю крізь засніжену, занурену в темряву країну. Сюжет зосереджений не стільки на зовнішній загрозі вірусу, скільки на внутрішній напрузі всередині групи біженців, що складається з людей, які в мирний час навряд чи опинилися б за одним столом. Конфлікти між колишніми дружинами, теперішніми чоловіками та випадковими попутниками загострюються до межі на тлі загального мародерства та беззаконня. Це історія про тонку межу між людяністю та звірячим інстинктом самозбереження, про болісний вибір, який доводиться робити щохвилини. «Вонгозеро» змушує читача замислитися: чи залишишся ти людиною, коли звичний світ зруйнується, а єдиний шанс вижити — це зачинити двері перед тим, хто благає про допомогу.