«Стати чоловіками без жінок дуже просто. Достатньо міцно кохати жінку, щоб потім вона кудись зникла. У більшості випадків, їх викрадають підступні матроси. Вони заговорюють дівчатам зуби і швидко відвозять їх до Марселя або на Берег Слонової Кістки. І ми нічого не можемо з цим вдіяти. А може, вони обривають свої життя і без зв'язку з матросами. Із цим теж вдіяти ми нічого не можемо. Не тільки ми - навіть матроси». У самій назві «Чоловіки без жінок» міститься мотив і ключова ідея всіх новел: головні герої - чоловіки, ті, кого через найрізноманітніші обставини залишили жінки, хто втратив кохання свого життя або не домігся такого. На думку професора Токійського університету Міцуйосі Нумано, «після прочитання оповідань на підсвідомості залишається “блюзова” туга від неможливості жінкам і чоловікам, нехай навіть найближчим, зрозуміти душі одне одного до кінця. Сучасні люди, які втратили віру в богів і власне призначення, розвинули в собі так званий «орган самотності», що допомагає їм брехати навіть тим, кого любиш усім серцем, і позбутися цього продукту душевної мутації дуже багато хто вже просто не в змозі».